Атаман — Російсько-український академічний словник (А–П)

Атаман

Атаман - 1) (начальник войска) отаман, гетьман; (на Запорожье) кошовий; 2) (предводитель отряда, шайки, артели) отаман, ватаг, ватажок. -ны (соб.) отамання. Помощник -на - підотаманчий.

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914