Бедняга — Російсько-український академічний словник (А–П)
Бедняга - 1) см. Бедняк; 2) Бедняга, бедняжка (несчастный, обиженный, страдающий) - бідолашний, сердечний, сердека, безталанний, -на, безталанночка; (общ. р.) - бідолаха (ум. бідолашка, -шечка), бідняга, бідняка, біднячка; (ср. р.) - бідня (ум. біднятко, бідняточко). [Він, бідолаха, і біжить у ліс. Сумують обидві бідолашечки (Г. Барв.). Заплакана, несповита сердечна дитина (Шевч.). Серця не раньте дівчині бідняці (Рудан.). Пропав навік сей Маг, бідняга, порхне душа на другий бік. (Котл.). ідЄ качка з каченятками; малесенькі біднячки поприставали. Тяжко бідняткові без матери].