Благочиние — Російсько-український академічний словник (А–П)

Благочиние

Благочиние - 1) добрий лад (в родині, громадському та церковному житті); 2) благочинія (ж. р.), деканат. [Поїхав оглядати свою) благочинію].

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914