Бражник — Російсько-український академічний словник (А–П)
Бражник, -ца - 1) гуляка (общ.), гультя[а]й (ж. р. -ка), гульвіса (общ.); 2) п’яниця. Бражничанье и -чество - гуляння, пиття-гуляння, гульба, бен(ь)кетування.