Брат — Російсько-український академічний словник (А–П)
Брат - брат, (мн.) брати, браття, братове; (ласк.) братік, братічок, братонько, братечко, братко, братуньо, братусь, братусик, братуха, братало; (соб.) братва. [Сьогодні в мЄнє гості, братва приїхала - всі троє (Крим.)]; (двоюродный, троюродный) двоюрідний, брат у перших; троюрідний, брат у других. [Він мені доводиться брат у перших: наші батьки були рідні брати]. (Соб.) братья и сёстры двоюр. - братателі; (б. крёстный) хрещений; (названный, крестовый) побратим, побратамець (р. -мця). -тья сводные - зведенюки, зведенята, звЄдєні брати. Брат по отцу, но не по матери - мачушенко. Брат (ближний, товарищ, собрат по званию, ремеслу, занятиям) - брат. [У ляхів - пани, на Москві -реб’ята, а в нас брати. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати]. Братья милые -брати любі, браття любе. [Ой щасливі, браття любе, ви такую мавши долю]. Брат (член братства) - братчик; наш брат (солдат, пахарь и т. п.) - наш братчик (салдат, хлібороб і т. и.). [Було там багато нашого братчика].