Буркать — Російсько-український академічний словник (А–П)

Буркать

Буркать, -кнуть - 1) бурчати, сов. буркнути, мурчати, сов. муркнути, бовт[к]нути; 2) (вертеть, бросать с гулом) фуркати, сов. фуркнути.

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914