Вдоль — Російсько-український академічний словник (А–П)
Вдоль - 1) нар. - уздовж, уподовж, упродовж. [Ой ідЄ чумак уздовж улицею]. Вдоль и поперек - уздовж (уподовж) і впоперек, уздовж і вшир; 2) (предл. с род. под.) (у)здовж, упродовж, поздовж чого, попід чим, понад чим. [Поздовж берега. Уподовж шляху. Дорога йшла попід лісом, понад річкою].