Верно - 1) вірно, незрадливо. [Чи ти мене вірно лю>биш, чи з мене смієшся? Подругували незрадливо]; 2) (несомненно) пЄвнє[о], запевне, напевне, суще, дійсне. [Це запевне так було. Суще й сама не знаю, скільки мені годів. Це я дійсне знаю]. Вернее всего - певніше за все, найпевніш; 3) (вероятно) мабуть, либонь, десь, надісь, (гал.) відай. [Десь зіма та не скінчиться (Л. Україн.). Відай ти мєнЄ, милий, не лЮбиш, що для мЄнє гостинця не купиш].
