Верх - 1) см. Верхушка 1; 2) (в. этаж) гора. [Пішов на гору]; 3) (в. экипажа) - буда, (чаще) будка, табурка; 4) (одежды, шубы) верх; 5) брать (взять) верх, одерживать (-жать) верх - перемагати, перемогти, переважувати, переважити кого, брати, взяти гору, перевагу, перемогу над ким, заломити кого. [Всіх дівчат заломила своїм станом і красою]. Взявший верх (победоносный) - переможливий, переможець. Взять в. в игре - спограти. [Усіх спограв]. Давать в. кому - попускати гору кому.
