Верхушка - 1) верх, вершок, вершЄчок, верхів’я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершЄчок, шпиль, шпилЄчок, щолопок; (соб.) верхогір’я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершЄчок (р. -чка), верхівка, кудер (р. -дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м’яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершЄчку, там посіяв мужик грЄчку. Золотії верхівочки]. См. Вершина; 2) анат., в. легкого - вершок.
