Вершина горы - верх, вершина, верховина, кичЄра (гал.), (соб.) верхогір’я. В. обнаженная - лисогора (Коцюб.). В. дерева - верх, вершина, верховина, (соб.) верховіття, верхів’я, верхівля, (крона) чоло. [Заснув і дуб вершиною високий (Грін.). Навкруги дерева спали, вгору знявши тЄмні чола (Грінч.)]. См. Верхушка 1.
Вершина в інших словниках
| Вершина — Словник чужомовних слів і термінів |
| Вершина — Великий тлумачний словник сучасної української мови |