Влечь — Російсько-український академічний словник (А–П)

Влечь

Влечь - 1) (тянуть, уносить силою) тягти, волокти, (вульг.) тарганити. Влечь за собою -тягти, вЄсти за собою; 2) (к чему) вабити, тягти, поривати до чого (личн. и безл.). [Не знаю, що мене до тЄ6є тягне (Франко). Туди мою) пориває душу].

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914