Вор - 1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, торбохват, вікнолаз, (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, ворю[я]га. Вор баранов - баранник, бараняр. Вор, обкрадывающий амбары - комірник. Вор карманный - кешеньковий майстер (злодій), кєшЄнник, кешеняр. Сын вора - злодієнко, (также молодой вор) злодійчук. Сделаться вором - піти в злодії, пуститися в злодійство (на злодія); 2) самозванець.
Вор в інших словниках
| Вор — Словник чужомовних слів і термінів |