Гибель - 1) загин, загибіль (и загибель) (р. -бели), згуба; реже: погибель, гибель (р. -бели), погуба, ещё реже: пагуба, згин, загиб, загиба; (галицк.) загибок, пропадок, загиблиця (р. -ці), (уничтожение) заглада. [Терпи до загину (Шевч.). Боротися до загину (Грінч.). Готують нам загибель (Крим.)]. На гибель, на верную гибель - на загин, на згубу, на згин, на певну (видющу) згубу. Привести к гибели - довести до загину, завести в погибель (Квітка). Гибель ему (Сгинь он!) - хай він згине! на нього пропасть! 2) (бедственное положение, безвременье) безголов’я. [ Бенькетують вражі ляхи, - наше безголов’я (Шевч.)]; 3) (пагуба) погуба, згуба. [Той метал - був погубою й для тіла, а не тільки для душі (Крим.)]; 4) (с'едение, разорение) потала. [Попустити свій край на поталу (Леонт.)]; 5) (несметное множество) сила, сила-силенна, безліч (р. -чи), незліченно, нєзлічЄнно чого-нЄ6.; до напасти, до смутку чого-нЄ6. [Грошей у його до смутку. Курей тут - до напасти. Грошей нєзлічЄнно].
