Гон — Російсько-український академічний словник (А–П)

Гон

Гон - 1) гін (р. гону). [Гоном людЄй у полон гнали]; 2) (у косарей) ручка. [Пройшли дві ручки]; 3) охотн. - гони. [Звіряні гони. Боброві гони]. В гоны (взапуски) - навипередки, навзаводи.

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914