Горячо — Російсько-український академічний словник (А–П)
Горячо - 1) гаряче, жарко. [І сюди гаряче, і туди боляче (Ном.)]; пече [Надворі пече]; 2) (пылко, с горячностью) палко, гаряче, загарливо, огненно (страстно). [Палко кохати. Палко гомоніти (розмовляти, молитися, бажати). Загарливо провадять розмову (Л. Укр.)]. Горячо браться (взяться) за что-н. - шпарко, жарко, прикро братися (взятися) до чого. Горячо взяться за что - прихопитися до чого.