Гроб - 1) труна, домовина, трумна, трумно, дубовина; (долбленый) деревище; (с выпуклой крышкой) горбата труна. Гроб делать - труну будувати; 2) (метоним., могила) гріб (р. гробу). Одной ногой в гробу- стоять - бути на божій дорозі, над гробом стояти [Я над гробом стою - брехати не хочу], (шутл.) три чисниці до смерти кому. Вогнать кого в гроб - на той світ (в могилу) загнати. Гроба (мн.) - гробки, см. Кладбище.
Гроб-трава, бот. - барвінок (р. -нка[у]), барвінець (р. -нця).
Гроб в інших словниках
| Гроб — Словник чужомовних слів і термінів |
| Гроб — Фразеологічний словник української мови |