Даром - 1) дурно, задурно, даром, дарма[о]; (на даровщинку) на дурничку, дурнички, дурницею, дурничками, на дурманка; за спасибі, за так гроші (грошей); (из милости) з ласки; (дарственно) даровизно. [Усюди він примазаться уміє на дурничку (Гліб.). Він дав даровизно мужикам землі]. Чуть недаром - за-півдарма. Совершенно даром -дурнісінько. Даром едящий - дармоїд, дармоїжний; 2) (напрасно) марне[о], надарЄмне[о], дарЄмне[о], дурно, даром. [Літа-ж мої молодії марно пропадають. Не дурно-ж він і додому вернути побоявсь]. Даром что - дарма що; хоч. [Дарма що малий, а розумний. Хоч дурний, за те хитрий]. Не пройти даром - не минутися так (дурно), датися в знаки. [Три безсонних ночі далися мені в знаки (Крим.)].
