Дно - дно (мн. дена, дна; ум. денце, денечко; ув. днище); під (р. поду). [Під вичищати (в колодязі) (Григор.)]. Дно экипажа - подення. Дно судна, плоскодон. лодки - підошва. Дно печи - пЄчищє, черінь (р. -ня); (наиб. углубление дна в колодце) ковбашечка, [Ковбашечкою звЄться саме дно криниці, де найглибше (Звин.)]. Вверх дном - догори ногами, шкереберть, перевертом [УсЄ догори ногами поперевертав. УсЄ піде шкереберть. Перевертом усе перевернулося]. На дне - на дні, на споді, (реже) на споді. [Та воно в мішку, на самому споді]. На дно, ко дну - на дно, на спід. Итти ко дну - (в песне) на спід потопати. Водка уж на дне - горілки тільки й є, що на споді, горілці видко дЄнцє. Не имеющий дна (о посуде) - 6єздЄнний. [БєздЄнний горщик. Безденна миска]. Вынимать, вынуть дно откуда - роздинати, розіднити що, віддинати, відіднити. Вынуть донья откуда - повіддинати що. Вставлять, вставить дно куда - днити, задинати, сов. заднити, приднити що. Вставить донья куда - позадинати що. Переменять, переменить дно в чём - перединати, передни™ що. [Корабель заднили та й на Дунай пустили (песня). Переднив бочку].
