Добродушие — Російсько-український академічний словник (А–П)
Добродушие - добродушність, добротливість, (вульгарно) добрячість (р. -чости). Добродушный - добродушний, добротливий, (вульгарно) добрячий. [Він був добротливий, навіть, мОже, дОбрий]. Добродушно - добродушно, добротливо, (вульг.) по-добрячому.