Донимать, донять - 1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати; 2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп’ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костЄй (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мєнЄ гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня -дошкуляє мєнЄ (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б’є менЄ, не лає, він менЄ словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до сЄрця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, долЄ[і]гливий, гіркий. [ДошкульнЄ слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой -дошкулений.
