Дуван — Російсько-український академічний словник (А–П)

Дуван

Дуван (тюрк.) - 1) (открытое возвышенное место) белебень (р. -беня и -бая); 2) здобич (р. -чи), (доля добычи при дележе) пайка, (реже) пай (м. р.) (р. паю).

Дуван в інших словниках

Дуван — Тлумачний словник української мови
Дуван — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914