Дудочник — Російсько-український академічний словник (А–П)

Дудочник

Дудочник - 1) (игрок на дуде) дудар (р. -ря) (ум. дударик), дудник [Заграй мені, дуднику, на дуду], дудлик; прит. прил. дударський; 2) бот. раст., ^еѵізйсит ойїстаїе) - любисток (р. -стку).

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914