Жена - жінка (редко жона, уменьш. жіночка, жінонька, увел. жоноха), (супруга) дружина, (чета) подружжя (ср.). [Я тобі не наймичка, а подружжя (дружина)]. Законная -на -шлЮбна жінка; (в устах мужа перед чужими) стара. [А це моя стара]. Гражданская -на -жінка на віру, невінчана жінка. Разведенная -на - розві[о]дка. -на брата, дяди - братова (р. -вої), дядина (р. -ни). Часто передаётся окончанием -иха: Іваниха, Петриха, ковалиха, бондариха и пр. = жена Ивана, Петра, кузнеца, бочара. Муж и жена (чета) - подружжя (р. -жжя). Брать (взять) себе в жёны кого - брати, взяти собі за жінку (реже жінкою) кого, брати, взяти за себе кого, дружити собі кого, побратися з ким.
