Жертва - 1) (религ.) жертва, офіра. Умилостивительная, благодарственная -ва -благальна, подячна жертва. Искупительная -ва - спокутна жертва. Совершать, приносить -ву - правити жертву, приносити жертву. Принесение в -ву людей - людські жертви; 2) (дар) жертва, пожертва, дар, даровина, подання, поданок (р. -нку); (на церковь) посвят (р. -ту); 3) (добыча) жертва, здобич (р. -чи). Предать, оставить на -ву - віддати, пустити, кинути на поталу. Дом наш сделался -вою пламени - будинок наш стався (зробився) здобиччю (жертвою) полум’я (огня).
Жертва в інших словниках
| Жертва — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Жертва — Тлумачний словник української мови |