Забор - 1) (вообще ограда) горожа, огорожа (-жі), (торжеств.) ограда; см. Ограда, ПлЄтєнь. [Огорожа кругом нова, висока, хазяйська (Н.-Лев.). Золотий сад і золотою оградою огороджений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]аркан (-на), діловання; (из вертикально поставленных кольев) частокіл (-колу), (из горизонтальных жердей) воріння, вір’я; (решётчатый) штахЄта (и мн. штахЄти), штахетник; (из камня, кирпича) мур (-ру). Часть -ра между двумя столбами - пла[е]ниця. Обнести -ром - поставити огорожу, об[п]арканити що, заділувати, обмурувати що. Каменный -бор (в реке), см. Гряда 2; 2) (товаров, денег) забір, набір (-бору). [Мого забору (набору) в крамниці вже карбованців на п’ятеро (Звин.)].
Забор в інших словниках
| Забор — Словник чужомовних слів і термінів |
| Забор — Тлумачний словник української мови |