Забота - клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до цЄркви підеш (Грінч.). Троє дітЄй покинула, а четвЄрте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітЄй (Наш). Сім’я велика, клопотання багато: за всіх думати трЄба. Зсушило мєнЄ турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мЄнє, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на сЄбе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами -повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).
Забота в інших словниках
| Забота — Словник чужомовних слів і термінів |