Заверчивание, Заверчение - 1) см. Завинчивание; 2) см. Закруживание. Заверчивать, -ся - 1) см. Завинчивать, -ся; 2) см. Закруживать, -ся. Завершать, -ся, завершить, -ся - завершувати, -ся, вершити, -ся, завершити, -ся, довЄршувати, -ся, довершити, -ся, вивершувати, -ся, вивершити, -ся, (о мног.) повершити, -ся; закінчувати, -ся, закінчати, -ся, (о мног.) покінчати, -ся. [Мармурові коминки вершилися великокняжими гербами (Стор.). Найбільш довЄршена форма в поЄзії - драма, що немов вершить собою всю людську творчість у слові (Єфр.). Так завершилося кристалізування руської інтелігенції. Здорові та гарно за[по]вершені стоги. І смертю закінчай усю мою недолю (Куліш). Як все діло закінчаєм (вар. покінчаєм), по-козацьки погуляєм (Пісня)]. Завершенный - завершений, довершений, вивершений, закінчений. Завершение - завершення, довершення, вивершення; (закругление) заокруглення. [Стіг вивершили, треба людям за вивершення заплатити. Тут не дійшло ще до заокруглення роботи в синтетичних працях (Єфр.)]. Для -ния счастья - щоб довершити щастя.
