Завлекать — Російсько-український академічний словник (А–П)
Завлекать, завлечь - 1) см. Заволакивать, заволочь; 2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона—ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.