Заводить, завести - 1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в тЄмний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під’їв, алЄ-ж і я його виведу на слизьке]; 2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дИть, -стИ хорошие порядки -заводити, завести добрий лад. -дИть ссору, драку, битву - зводити, звЄсти (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завЄстася з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведЄ сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завЄсти знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водИть, -вестИ пиры, гулянья и т. п. - заводити, завЄсти (уряджати, урядити) бЄн(ь)кЄти, гулянки и т. п.
