Заговаривание - 1) заговорювання, забалакування; 2) (завораживание) замовляння. Заговаривать, заговорить - 1) (начать говорить) заговорювати, заговорити, забалакувати, забалакати, здіймати мову, зняти мову, загомоніти до кого про (за) що и що. -ть с кем - заговорювати, заговорити и т. д. до кого, озиватися, озватися и обізватися до кого. В нём -рило любопытство - його взяла цікавість; 2) кого - забалакувати, забалакати кого, заговорювати, заговорити кого, замовляти, замовити зуби, забивати, забити баки кому. [Зараз підсіла до чоловіка, та й ну його забалакувати. Та не замовляйте зуби,— не болять. Не забивай баки]; 3) (завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити, (от болезни) відшептувати, відшептати, вимовляти, вимовити що. [Кров замовляти. Баба пристріт замовляє. Бешихо, бешихо, я тебе вимовляю, на пущі засилаю. Умів і трясцю відшептати (Котл.)]. Заговорённый - заговорений, замовлений; (заговорный) замовний. [Замовний скарб].
