I. Закатывать, закатать - 1) см. Укатывать; 2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування]; 3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржЄм. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печЄться]; 4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в’язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]: 5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.
II. Закатывать, закатить - 1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч]; 2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позагачувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містЄчком БерестЄчком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позагачував]; 3) -ть глаза под лоб - заводити, завЄсти (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба]; 4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п’ять]. Закаченный -закочений; укочений,заточений.