Залив — Російсько-український академічний словник (А–П)
Залив - 1) (действие) заливання, залиття, залива; 2) затока (обычно морск.), заточина (Куліш), (речн.) сага; (временный или мелкодонный) заводь (-ди), заводина; заворот (роту). [Перська затока. Над Дніпровою сагою стоїть явір над водою (Шевч.)]. Небольшой -лив - лахта, заточна лахта. Речной -лив (только) - зарічок (-чка). Речной -чик - закісок и закосок (-кіску), виполоч (-чи); 3) (заливной дождь) залива, злива, улива. [Холодні зливи йдуть (Франко)].