Замуж, нрч. - заміж. [Убогого полюбила, мати заміж не пустила (Шевч.). Візьму заміж за себе (Пісня)]. Выходить, выйти -муж - іти, піти заміж за кого, дружитися, одружитися з ким, зашлюбитися з ким, віддаватися, віддатися, (о мн.) повіддаватися за кого, поодружуватися з ким; (образно) зав’язати голову (косу), покрити косу, (о несчастл. замужестве образно) зав’язати світ кому. [Чи за иншого пішла, чи мене чекаєш? (Пісня). Зашлюбитись, не дощик перечекати (Номис). Віддалася за Андрія (Коцюб.). Мої подруги всі вже поодружувалися. Я не буду, козаченьку, коси покривать (Пісня). Зав’язала головоньку, - не розвяжу довіку (Чуб. V). Взяли мєнЄ, ізвінчали і світ мені зав’язали (Пісня)]. Выйти -муж раньше старшей сестры - (шутливо) під корито підвернути старшу. [МЄнша, та раніш піде заміж, підвЄрне старшу під корито (Г. Барв.)]. Выдавать, выдать -муж - давати, дати (заміж), віддавати, віддати (заміж), дружити, одружити. [Синів женити, а дочок давати, родичів на весілля звати (Мет.). Тому сина женити, тому дочку дружити (Основа)].
Замуж в інших словниках
| Замуж — Словник чужомовних слів і термінів |