Запор - 1) (у дверей) засув, запора, запір (-пору); срвн. Запорка. Запереть двери на -пор -засунути двері, взяти двері на засув. Держать на -поре - держати на засуві, на замку, під замком, під ключЄм; 2) (в желудке) запертя, затвердіння, запрет (-ту), заколодження, закреп (-пу), (у лошадей) чЄмєр (-ру). У него сделался запор - зробився у нього запрет у шлунку, його заколодило. [Як заколодило, так який уже день на двір не ходить (Харк.)].
Запор в інших словниках
| Запор — Словник чужомовних слів і термінів |