Заражать, -ся, заразить, -ся - 1) (болезнью и перен.: о вредном и о хорошем) заражати, -ся и заражувати, -ся, заразити, -ся, замЄчувати, -ся, заметати, -ся, закажувати, -ся, заказити, -ся, затруювати, -ся, затруїти, -ся, (о мног.) позаражувати, -ся, позамЄчувати, -ся, позатруювати кого чим, -ся від кого чим; (чумой) задж[ч]умлювати, -ся, задж[ч]умити, -ся. [Паршива вівця все стадо заразить (Номис). Гляди сухоти! Заразитися ще можна (Тесл.). Їхня вівця всі наші вівці заметила (Звин.). Навіть баба в пекарні заметилась тією пошестю (Н.-Лев.). Вони нас позатруювали: на всіх чисто короста напала (Черн. п.). Письменник немов заражає такими-ж почуваннями й читача (Єфр.). Сміх його нервовий, заразливий, - він вас замечує (Н.-Лев.). Я й сам заметався національною ворожнечею (Крим.). Школярі затруювались захопленням до всіх буржуазних чеснот (Азб- ком.)]; 2) (отравлять что-л.) затруювати, -ся, затруїти, -ся, отруювати, -ся, отруїти, -ся, (о мн.) позатруювати, -ся, поотруювати, -ся, (о воздухе) заповітрювати, -ся, заповітрити? -ся. Заражённый - заражений, замечений, закажений, за[о]труєний, (чумой) задж[ч]умлений, (о воздухе) заповітрений.
