Золото - золото, ум. золотцЄ, (в поэзии) злато, ум. злітце, злотечко, (слав.) злато. [Золото і в огні блищить (Приказка). Єсть лю>ди на світі сріблом-злотом сяють (Шевч.). Дружина, отроки, народ кругом його во златі сяють (Шевч.)]. Жильное -то - жиловЄ золото. Красное -то - червоне золото, чЄрвінь (-іни). Сусальное -то - сухозлітка, шумиха, позолотка, позлітка. Самородное -то - саморідне золото. Чистое -то - щире (чисте) золото. Из чистого -та - щирозолотий, сутозолотий, (в поэзии) щирозлотий, сутозлотий. [Щирозлотий перстень (Чуб. ІІІ). Червінці сутозлоті (Драг.)]. -том шитый - золотом гаптований. Сиять -том - сяяти зОлотом. Сияющий -том - золотосяйний. Блестеть, заблестеть как -то (-том) - золотіти, зазолотіти, зазолотитися. Лить, плавить -то -лити, топити зОлото. Накладывать -то на что - садити зОлото на що. Плющить -то -бити, плющити зОлото. Слиток -та - виливок зОлота. -то в слитках - зОлото у виливках. Не всё то -то, что блестит - не все те зОлото, що блищить (Номис); (зап.) не все те зОлото, що ся світить. Ценить что на вес -та - цінувати (шанувати) що як зОлото. Продавать на вес -та - продавати (важити) наче зОлото.
