Зубрить — Російсько-український академічний словник (А–П)
Зубрить - 1) (делать зубья) зубити; 2) (делать зазубрины) визублювати, щербити, вищербляти; 3) (твердить на память) товкти, трубити, довбати и довбти, туркати, витверджувати, твердити (напам’ять), (рус.) зубрити. [Він трубить-трубить, - від книжки не відходить (Гумань). Та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн.)].