Излишество — Російсько-український академічний словник (А–П)
Излишество - 1) надмір (-ру), зайвина, збитки (-ків). [Живуть пани у збитках і горя не знають (Бердич. п.). Розкіш, навіть збитки були в усьому, як у потравах на обідах, так і в винах (Н.-Лев.). Наша фортуна часто нездужає від нашого ж таки надміру (Куліш)]; 2) надмірне вживання (заживання) чого, (чрезмерность) надмірність (-ности). Всякое -во вредно - у всьому надмір (надмірність) шкодить; що надто, то вадко (Приказка). С -вом - з надміром. До -ва - до надміру, до надмірности.