Измаривать, изморить - 1) (вымаривать) виморювати, вИморити, вигублювати и вигубляти, вИгубити, вибавляти, вИбавити, (о мн.) повиморювати, повигублювати, повибавляти кого чим; 2) (истощать) зморювати, зморИти, виморювати, вИморити, уморювати, уморИти, диал.: ухоркувати, ухоркати, уморхати, укодокати, утанажити кого чим. -ться - 1) виморюватися, вигублюватися, бути вИмореним, вИгубленим; 2) зморюватися, зморИтися, виморюватися, вИморитися. [Да як-же ти зморИлась! посИдь трошки (Г. Барв.). Так вИморились, так знемоглИсь, що не здужають і поворухнутися (Квітка)]. Изморенный - зморений, вИморений, диал. ухорканий, уморханий.
