Изноравливать, изноровить - 1) см. Улучать; 2) в кого, во что чему, см. ЦЄлить, МЄтить; 3) кого - розпонаджувати, розпонадити кого; см. Баловать; (обычно о лошади) норовити, зноровити (коня), (о мн.) поноровити (коні). -ться (о людях, животн.) -норовитися, зноровитися, (о мног.) поноровитися.
