I. Искупать, -плять, искупить - 1) (приобретать куплею) скуповувати, скупити, закуповувати, закупити що, (о мн.) пос[поза]куповувати що, (всё необход.) скуплятися, скупитися, обкуплятися, обкупитися з чим. [Був на базарі, позакуповував усе (Звин.)]; 2) (выкупать) викупати, викупляти, викупити, відкупати, відкупляти, відкупити кого, що з чого, від чого, (о мн.) пови[повід]купляти; см. Выкупать. [Я не світоч, не Месія, їх від згуби не відкуплю (Франко)]; 3) (заглаживать поступок) ви[від]купляти, ви[від]купити що, (раскаянием, делом) (с)покутувати, сов. спокутувати (реже спокутати), відпокутовувати и відпокутувати, сов. відпокутувати що, за що, чим. [Нема на тобі вини, -ти викупив її (Мирн.). П’ятнадцять год буду сей гріх відпокутовувати (Квітка). Єсть учинки, яких нічим не одкупити, ні спокутувати й за які опрощення не може бути (Єфр.). Послав тебе на те, щоб давній братів гріх спокутувать і змити (М. Рильськ.). Щоб спокутати як-небудь своє лиходійство, Гриць, прибігши додому, одразу підскочив до дривітні та й давай рубати дрова (Яворн.)]. Искуплённый - (приобретенный) с[за]куплений; викуплений, відкуплений, спокутуваний и спокутаний. -ться - 1) с[за]куповуватися, с[за]купитися, бути с[за]купленим 2) викупатися, викуплятися, викупитися, бути викупленим з чого; 3) ви[від]куплятися, ви[від]купитися, (с)покутуватися, сов. спокутуватися и спокутатися.
II. Искупать, -ся - скупати, -ся (в воді).