Исповедание - сповідання, визнання; срвн. Вероисповедание. -ние веры - сповідання віри. Какого -ния? (юрид.) - якого визнання, (практич.) якої віри, якого закону? Исповедатель - 1) сповідник, сповідувач; 2) (исповедывающийся) сповідальник, (ж. р.) сповідальниця, сповідник, -ниця.
