Испола — Російсько-український академічний словник (А–П)
Испола, Исполу, нрч. - на(в)спіл, з половини, сполу. [Своєї землі мало, - берЄмо в пана наспіл (Сл. Гр.). Засадили город наспіл з невісткою (Поділля)].