Исправление - 1) дейст. а) (выпрямление) виправляння, випростовування, оконч. виправлення, випростування чого; б) (лажение) направляння, справляння, лагодження, оконч. направлення, справлення, на[по]лагодження чого; направа, полагода. [Раз якось треба було обом громадам порадитися про полагодження шляху (Кон.). Громадянам довелось піклуватися про споруду нових церков і направу поруйнованих (Куліш)]. -ние дорог, мостов - полагодження (неок. лагодження шляхів, мостів; в) виправляння, на[по]правляння чого, оконч. виправлення, на[по]правляння чого (помилок, тексту); виправа, направа, поправа чого. [Календарна реформа, як проста поправа астрономічного часу, не мала-б нічого лихого (Н. Рада)]. -ние нравов, недостатков - по[на]правляння норовів (звичаїв), хиб; г) кого - на[по]правляння кого; д) -ние должности, обязанностей - справляння, справування якої служби, яких обов’язків, (исполнение) виконування якої служби, яких обов’язків. -ние должности, обязанностей за кого - справування, урядування за кого, справування служби, уряду, обов’язків за кого, чиїх, заступання кого; 2) сост. (в духовн. отн.) поправа, направа (на добре). [Люади шукали собі науки, помочі і поправи найбільш у письмі святому (Куліш)]. -ние преступника - поправа злочинця. Время -ния - час направи. В поведении его заметно большое -ние - в його поводженні помітно велику поправу. Дом для -ния - дім для поправи кого; 3) (в рукописи, тексте и т. д.) виправка, поправка, виправлення; см. Поправка 2. [Поробив виправки в рукопису (М. Грінч.)].
