Истачивать, источить - 1) (стачивать) згострювати, згострити, (на ток. станке) сточувати, сточити, (о мн.) позгострювати, посточувати що (напр. ножі, пили); 2) см. Вытачивать; 3) (о шашле и переносно: из'едать) точити, сточити, поточити, розточувати, розточити, переточувати, переточити, (о мн.) попереточувати кого, що. [Одвірки шашіль сточив (М. Грінч.). Бодай вас сточило, як шашіль сволок (Коцюб.). Бач, як поточило дерево - мабуть шашіль (Сл. Гр.). Вони (зайди) вас розточать живих, так як мєнЄ розточили (Франко). Черви переточили дерево (Сл. Гр.)]. Черви сыр -ли - черва сир поточила; 4) (перен. о горе, тоске) точити, сточити. Источенный - згострений, сточений, (о мн.) позгострювані, посточувані; (из'еденный и перен.) сточений, поточений, розточений, переточений. [Минав сірі плити, поточені дощами та вітрами (Коцюб.). Хоча сЄрце замучене, поточене горем... (Шевч.)]. -ться - 1) (острением) згострюватися, згостритися, сточуватися, сточитися; 2) (о дереве и т. п.) точитися, бути сточеним, розточеним.
