Кайма — Російсько-український академічний словник (А–П)
Кайма - 1) (покромка) берег (-рега), береги (мн.), крайка; (обшивка) (об)лямівка, обвідка, окраєць (-йця), шлярка; (на юбке или рубахе) лиштва; (суконная) викравка, окрайка, окравка; (бархатная, меховая) торочка, бабак. [Хустка з жовтогарячою крайкою (Кон.). Принесу хвартух дорогий - золотії береги (Пісня)]; 2) (полоса по краю чего-либо) лямівка, торочка, обвідка, лиштва, (полоса) смуга. [СкЄлі присипані зверху лямівкою з білого снігу (Корол.). Над річкою село з білими хатками та вишнЄвими садками облягло її узорчатою лиштвою (Мирний)]. Обвести -мой чего - підвЄсти чим. [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною (Коцюб.)].