Калека - каліка (общ. р.); ум. калічка, каліченька. [Була колись Гандзя каліка небога (Шевч.)]. -ка ползающий - полазюка. -кой стать, сделаться - скалічіти, закалічіти. [На обидві руки скалічіла (Київщ.). Закалічів він давненько вже (Черкащ.)]. Полукалека -калікуватий (-того).
