Капут — Російсько-український академічний словник (А–П)
Капут (конец, гибель) - капут (неполноскл.) (диал.) опряга, амба; срвн. Конец 7, Карачун. [Тут йому й капут (Номис). Тут тобі буде амба (Київщ.)]. Ему пришёл -пут - йому’ прийшов капут, кінець. Задать кому -пут (погубить) - дати кому капут. [Ми йому дамо капут (Рудч.)].