Караван - 1) (обоз) караван (-ну), каравана (-ни), валка. [За-для його завертають каравани, ідуть стЄпом і марне погибають (Куліш). Азійське купЄцтво тягло валками з Криму мимо Черкас на Путивель або на Київ (Куліш)]; 2) (лошадей, птиц) табун (-на), ключ (-ча); 3) (партия богомольцев или купцов) черідка, громадка, табун (-на).
Караван в інших словниках
| Караван — Тлумачний словник української мови |
| Караван — Великий тлумачний словник сучасної української мови |